Досвід роботи

Використання методів технології розвитку критичного мислення 
для формування хімічної компетентності учнів

Опис освіду роботи
  
Романенко Світлани Миколаївни

                                                                                                                        вчителя хімії 

                                                                                                     ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Вашківці

                                                                    Cокирянського району Чернівецької області

Проблемно-орієнтований аналіз діяльності

В сучасному світі, що стрімко розвивається, людина має бути освіченою, грамотною, поінформованою і вміти швидко приймати правильні рішення. Боротьба за ресурси, конкуренція на ринку праці змушують людину, в буквальному значенні цього слова, виживати в нинішніх умовах.

Сучасна наука набір навичок, умінь, знань та можливостей людини називає життєвою компетенцією. Чільне місце в життєвій компетенції людини займає хімічна складова, оскільки в будь-якій діяльності сучасна людина стикається з речовинами. Для повноти розуміння впливу речовин на життя, здоров’я, побут, оточуюче середовище кожній людині необхідний певний мінімум хімічних знань, які дозволять їй швидко зорієнтуватися під час використання речовин чи їх сумішей уникнути небезпеки, неприємностей або отримати якусь вигоду.

Формування такого мінімуму знань – основне завдання кожного вчителя хімії.

Разом із цим важливим є формування глибоких хімічних знань у тих учнів, які планують здобувати в майбутньому фах, тісно пов'язаний природничим напрямком діяльності. Для виконання цього завдання вчитель може використовувати як традиційні, так і сучасні інноваційні підходи. Який шлях вибрати – залежить від такого чинника, як  запити дітей і батьків.

Запити суспільства сьогодні орієнтовані на надання освітніх послуг з використанням інноваційних освітніх та педагогічних технологій. Однією з таких технологій є технологія розвитку критичного мислення, яка базується на  навчанні, спрямованому на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. Діти мають вчитися, роблячи самостійні відкриття, повинні вміти осмислювати свою власну діяльність, брати активну участь у навчанні та адекватно оцінювати власні досягнення.

Обґрунтування актуальності досвіду

 і його практичної значущості

Інноваційні підходи до організації навчання в закладах освіти за сучасних умов описані у наукових дослідженнях  В.Дубровського, Л. Щедровицького,

В. Безпалька, С. Бондаря, І. Дичківської, Л. Пироженко, О. Пометун та інших.  

Вчені В.Шарко, М.Савчин, І. Рачинська у своїх наукових працях та посібниках розглянули аспекти навчання природничих дисциплін на основі технології розвитку критичного мислення учнів.

Практики Т.М.Руснак, головний спеціаліст управління освіти Чернівецької міської ради, Люлько С.В. – методист міського методичного кабінету управління установ освіти м.Черкаси, вчителі Рудь Е.О. Заболоцька О.В., Невмержицька Л.В.  та інші у своїх публікаціях показують, що на сучасному етапі оволодіння знаннями учням необхідно їх вміти оцінювати, осмислювати та використовувати. Зустрічаючись з новою інформацією, школярі мають вміти розглядати її осмислено, критично, вивчаючи нові ідеї, роблячи висновки відносно цінності даної інформації. Ці статті надають приклади практичного використання прийомів технології розвитку критичного мислення на різних етапах сучасного уроку.

Визначення провідної педагогічної ідеї досвіду, її складових частин

Одне з актуальних завдань сучасної школи – пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їхньої розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як інформаційно компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях. Це означає, що вчитель повинен вміти орієнтуватися у  відборі педагогічних технологій, за допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з предмету, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, критичне мислення, вміння самостійно шукати, синтезувати необхідну інформацію, знаходити їй практичне застосування.

Щоб реалізувати поставлені завдання, працюю над проблемою «Використання методів технології розвитку критичного мислення для формування хімічної компетентності учнів».

Мета моєї діяльності:

- дослідити  перспективний  педагогічний  досвід  з  даної  проблеми;

- впровадити  в  практику  роботи  методи технології критичного мислення;

- використовувати  в  практичній  діяльності  методи  інноваційних технологій;

- розвивати творчий потенціал учнів;

- формувати гнучкість та критичність мислення;

- створювати умови для розвитку компетентної особистості.

У своїй педагогічній діяльності керуюсь такими принципами:

- використання інноваційних технологій навчання для формування хімічної складової життєвої компетентності учнів;
- практичне застосування методів технології розвитку критичного мислення;
- заохочення дітей до творчості та дослідницької роботи;
- формування в учнів навичок роботи з джерелами інформації та критичного осмислення отриманих даних:
- профорієнтація учнів як засіб стимулювання мотивації до самоосвіти.

Завдання, які стоять переді мною:

- формувати цілісну  картину  наукових  знань  про  світ;

- практично застосувати методи технології розвитку критичного мислення;

- удосконалювати вміння учнів працювати з інформацією;

- навчити їх аналізувати та прогнозування  власну діяльність;

- стимулювати  мотивацію  до  самоосвіти.

У відкритому інформаційному та демократичному суспільстві визначальним є вміння критично мислити. Критичне мислення – це процес розгляду ідей з багатьох точок зору (відповідно до їх змістових зв’язків) та порівняння їх з іншими ідеями. Це складний процес. Він складається з таких основних етапів, як:

- сприйняття інформації (доцільно використовувати різні джерела інформації);

- зіставлення її з протилежними точками зору;

- розробка системи доказів на підтримку відповідної точки зору;

- прийняття рішення, яке ґрунтується на доведенні. [3]

Мета кожного етапу – залучити учня до активної дії. 

Оскільки основне завдання сучасної школи полягає в тому, щоб навчити учня вчитися, то під час засвоєння хімічних знань перший етап процесу розвитку критичного мислення передбачає формування навичок роботи з навчальною літературою, складання плану, конспекту, заповнення таблиці, побудову чи аналіз діаграм, графіків, схем, написання рефератів, підготовку усної та письмової розповіді-роздуму, ессе, резюме, розв’язування розрахункових та екологічних задач, роботу з текстом і позатекстовим матеріалом підручника, інформацією із засобів масової інформації, теле- і радіопередач тощо. Здобувши інформацію з різних джерел, на другому етапі, учень має можливість зіставити її, знайти протилежну і спільну думку, прийняти чи відхилити її і, в кінцевому результаті, зробити свій осмислений висновок.

Урок у технології розвитку критичного мислення складається з п’яти основних етапів [9]:

- Розминка;

- Обґрунтування навчання;

- Актуалізація;

- Усвідомлення змісту;

- Рефлексія.

Використовуючи досвід своїх колег [9, 10, 11] на етапі «Розминка» практикую використання таких методів як:

- психологічний тест, «Смайлики»;

- закінчи речення одним словом «Я бажаю тобі (собі)…»;

- «Спочатку було слово»;

- «Чарівна скринька».

Названі методи сприяють позитивному настрою учнів, налаштуванню на співпрацю, на очікування чогось нового, цікавого.

Для обґрунтування навчання використовую такі методи як:

- «Метод прес»;

- «Фантастична добавка»;

- «Дивуй»;

- «Відстрочена загадка»;

- «Асоціації на дошці».

Мотивацію можна здійснювати і шляхом бесіди. У вступному слові окреслюю коло питань, що розглядатимуться на уроці, навожу цікаві приклади, залучаю досвід дітей, використовую парадоксальність фактів, проблемні питання, інтелектуальні загадки, розв’язування нескладних задач за алгоритмом або ж використовую під час уроку художню та науково-популярну літературу.

Під час актуалізації використовую такі методи як:

- «Сам собі вчитель»;

- «Обери зайвого»;

- «Знайди помилку»;

- «Знаємо – хочемо дізнатись – дізналися».

Використання вказаних методів дозволяє впроваджувати інтерактивні методи навчання, бо вони розраховані на активне спілкування учнів між собою, з учителем.

Усвідомлення змісту відбувається ефективніше, якщо використовувати такі методи як:

- «Робота в динамічних групах»;

- «Кмітливе читання».

- «Діаграми Вена»;

- «Цікавий факт»;

- «Живи і дивуйся»;

- «Хімічна казка»;

Застосування цих методів розвиває в учнів уміння самостійно працювати з інформацією, виділяти головне суттєве.

Рефлексія – один із найважливіших етапів уроку у технології розвитку критичного мислення. Актуальними на даному етапі уроку є такі методи як:

- «Обери позицію, зміни позицію»;

- «Асоціативний кущ»;

- «Продовж фразу»

- «Сенкан»

Рефлексія дає дітям можливість згадати й усвідомити основні етапи навчальної діяльності, індивідуальні та колективні результати роботи, проблеми та способи вирішення поставлених завдань, співвіднести поставлені цілі з результатами навчання, використовувати набуті знання, обмінюватися ними з іншими учнями. Тому вказану методи поєдную з такими прийомами як «Павучки», «Так - і так, і ні - ні», «Картинна галерея», «Руки,-ноги» тощо.[8] 

Важливим моментом на уроці є оцінювання та самооцінювання діяльності учня. Для самооцінювання поєдную такий метод як «Саморефлексія» та метод «Гістограми». Діти оцінюють кожен вид своєї діяльності відповідною кількістю балів і будують стовпчикову діаграму (гістограму). Завдяки графічному представленню отриманої кількісної інформації вони можуть проаналізувати свою діяльність, виявити проблеми і знайти можливі шляхи їх вирішення, оцінити власну роботу під час уроку, під час вивчення теми тощо. Робота з гістограмами дозволяє візуалізувати процес оцінювання, зробити його доступним для сприйняття, розвиває у дітей об’ємне мислення.

Результативність представленого досвіду

Застосування методу «Гістограми» дозволяє учням аналізувати свою роботу і виявляти проблеми, які потрібно вирішити в першу чергу. Виявивши проблеми, діти вчаться шукати шляхи їх розв’язання, ставлячи перед собою цілі та плануючи поетапно свою подальшу діяльність. Роль вчителя – допомогти відібрати найефективніші засоби для досягнення максимального позитивного результату.

Як показує аналіз результатів навчальних досягнень учнів за останніх два роки зменшився відсоток учнів, які навчалися на початковому та середньому рівні, і збільшився відсоток тих, хто має достатній рівень навчальних досягнень (додаток 1А).

Зріс також і середній бал навчальних досягнень хімії (додаток 1Б )

Покращився якісний показник  навчальних досягнень з хімії (додаток 2)

Моніторинг навчальних досягнень з хімії по виявленню залишкових знань, проведений серед учнів 8 класів показав, що рівень знань у 8А класі зріс, а у 8Б залишився стабільним.(додаток 3)

Покращилися також результати участі учнів школи у ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з хімії. (додаток 3).

Стабільними є результати зовнішнього незалежного оцінювання моїх випускників. (додаток 5)

Висновки та рекомендації

Отже, використання методів технології розвитку критичного мислення    сприяє  активізації  навчально-виховного  процесу, удосконаленню  методики уроку, відкриває  нові  можливості  до  збагачення  знань, активної  самоосвітньої  діяльності, дієво  мотивує  навчання  учнів, стимулює  їх  творчість, забезпечує  формування хімічної складової життєвої компетентності учнів

        Результати впровадження досвіду наступні: використання зазначених  методів дозволило підвищити мотивацію та пізнавальну активність учнів, зріс інтерес до  предмету і його якісного засвоєння, стабільною є динаміка  якісних  результатів  зовнішнього  незалежного  оцінювання. (Додаток 5)

Ефективність  використання  даного  досвіду: достатня  результативність та темп  роботи учнів, достатнє засвоєння ними матеріалу, який вивчається, створення  комфортних умов навчання, формування дитини як творчої особистості.

Переконана, що рецепту формування компетентності учнів на всі випадки життя не існує, але за допомогою методів технології розвитку критичного мислення можна створити умови для розвитку й самореалізації учнів, засвоєння ними продуктивних знань і вмінь застосовувати ці знання в житті. В процесі навчання у дитини  розвиватиметься  потреба поповнювати свої знання протягом усього життя.

Використані джерела та література

1. Освітні технології: Навч. метод. посібник /О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, М.Любарська та ін.; За ред. О.М.Пєхоти. –К.: Вид-во А.С.К., 2003.–255с

2. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн./  Пометун О.І., Пироженко Л.В. За ред.. Пометун О.І. – К.:Видавництво А.С.К. – 2004. 192 с.: іл.

3. Бондар С.П. // Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Нав-чальний посібник // Редакційно-видавничий центр "Тетіс" Міжнародного університету "РЕГІ", – Рівне, 2003. - 200с.

4. І.Рачинська. Технологія формування та розвитку критичного мислення. — Х. : Вид. група «Основа», 2013. — 128 с. — (Б-ка журн. «Хімія»; Вип. 9 (129)).

5. Савчин М. Розвиток критичного мислення учнів на уроках хімії. Біологія і хімія в школі (МОН України). - 2011. - № 5. С. 5-8.

6.Методи підвищення ефктивності навчання на уроках хімії/ Уклад. К.М. Задорожний, - Х.: Вид. Група "Основа", 2010 

7.Крапівіна А.В.Формування критичного мислення учнів під час вивчення курсу хімії// Хімія, 2007, №10, с.3-22

8.Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея як зробити урок. - Х.: Вид. Група "Основа", 2010 - 88 с.

9.Т. Руснак Навчання хімії на основі технології розвитку критичного мислення учнів. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http//www/osvitacv/com/index/php/

10. Рудь Е.О., Заболоцька О.В., Люлько С.В. Розвиток критичного мислення  на уроках хімії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://metodportal.net

11.Невмержицька Л.В. Технологія формування та розвитку критичного мислення (конструктор уроку хімії. [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://www/teacherjornal.com.ua/shkola/ximia/